Ліліни тортики
                 Майстерня тортів

Вінчання — церковний шлюб, одне з таїнств — союз чоловіка та жінки, освячений церквою, де, як вважається, Господь своєю присутністю з'єднує душі в єдине ціле. В таїнстві вінчання Господь подає свою благодатну допомогу, щоб подружжя мало змогу бороти всі негаразди, які трапляються у спільному житті. Церквою шлюб сприймається як таїнство, причому таїнством є не стільки вінчання, скільки сам шлюб як союз чоловіка і жінки, освячений церквою.

Обряд вінчання

Вінчатись у церкві можна лише один раз. До вінчання у церкві допускаються лише люди охрещені. В українських селах священик попереджає прихожан про вінчання подружньої пари за два місяці до цієї дати. Якщо хтось з односельчан знає про якісь перешкоди, він повинен попередити священика. Як і до кожного церковного таїнства, найкращою підготовкою до таїнства вінчання є піст та молитва.

Під час звершення таїнства вінчання наречені тримають у руках запалені свічки. Світло — це знак радості, тому запалені свічки символізують радість зустрічі двох закоханих людей. Одночасно — це символ їх чистоти і непорочності.

Обмін перснями

Здавна ознакою одруження були обручки — спеціальні персні. Требник приписує золотий перстень для нареченого і срібний — для нареченої. Золотий перстень символізує своїм блиском сонце, світлу котрого уподобляється чоловік у шлюбному союзі; срібний — символізує місяць, менше світило, яке світить відбитим сонячним світлом. Перстень — знак вічності і неперервності шлюбного союзу, бо неперервна і вічна благодать Святого Духа.

Після накладання перснів, на знак однодушності, згоди і взаємодопомоги у сімейному житті, наречений і наречена обмінюються перснями при участі весільного друга нареченого чи священика.

Після потрійної переміни перснів срібне залишається у нареченого, а золоте — у нареченої на знак того, що жіночій слабкості передається мужній дух. У сучасній практиці обидва персні — золоті (навіть можуть мати прикраси із дорогоцінного каміння).

Климент, єпископ Олександрійський, у II-ій главі свого «Педагога» говорить: «Чоловік повинен дати дружині золотий перстень не для її зовнішньої краси, але для того, щоб покласти печатку на господарство, яке з тієї миті переходить у її розпорядження і доручається її турботам». Вислів «покласти печатку» пояснюється тим, що у ті часи перстень, а точніше вправлений у нього камінь з вирізаною емблемою, служив печаткою, якою позначалася власність даної особи і, одночасно, печаткою, якою завірялись ділові папери. Християни вирізали на своїх перснях печатки із зображенням риби, якоря, птаха (голуба, фенікса) та інших християнських символів. На заручинах перстень надівався на четвертий (безіменний) палець лівої руки. Цей звичай виник на основі тогочасних знань анатомії людини: вважалось, що один із найтонших нервів цього пальця безпосередньо доторкається до серця.

Обряд спільної чаші

Також під час вінчання наречені п`ють вино з однієї чаші. У минулому це була спільна євхаристична чаша, співучасть у Євхаристії, котра затверджувала сповнення шлюбу у Христі. Наречені поперемінно (спочатку наречений, як голова, потім — наречена) у три прийоми випивають вино. Пиття вина нагадує про чудесне перетворення води у вино, звершене Ісусом Христом у Кані Галилейській. Пиття із спільної чаші символізує повне єднання наречених. Віднині у нареченого і нареченої спільне життя: одна доля, одні думки, одні бажання, одне тіло. У нерозривному союзі вони будуть ділити між собою чашу радощів і скорбот, смутку і потіх.

З'єднання рук та трійний обхід навколо аналоя

Після обряду спільної чаші, священик з'єднує праву руку нареченого з правою рукою нареченої, покриває їх епітрахилем і зверху на епітрахиль кладе свою руку. Це означає, що через руку священика чоловік отримує жінку від самої Церкви, яка з'єднує їх у Христі навічно.

Тримаючи свою руку на епітрахилі поверх з'єднаних рук наречених, священик тричі обводить їх довкола аналоя (тетраподу). Як і в чині Хрещенні, це ходіння по кругу символізує вічність. Наречені зобов'язані вічно зберігати свій подружній союз, пам'ятати про спільний хрест, покладений на них сьогодні, носити «тягарі один одного» (Гал. VI, 2) і завжди бути сповненими благодатної радості цього дня.

Після вінчання

Після обряду вінчання голову нареченої покривають хусткою. Згідно слів апостола Павла, який говорить: «Жінці голова — чоловік…Тому жінка повинна мати на голові знака влади над нею…» (1 Кор. XI, 3-10), тобто, мати покривало на голові, між християнами здавна зберігався звичай, згідно якого, дівчина до заміжжя проводила більше часу з відкритою головою, а заміжня жінка — з покритою. Про це свідчить Тертуліан («Про молитву Господню», XV, XVI). Тому у деяких місцевостях виник особливий церковний звичай покладення покривала на голову нареченої після шлюбу. Вважається, що першим в Українській Церкві цей чин включив у свій Требник свт. Петро Могила. Згідно цього чину, новоодружена зупиняється перед дверима храму. До неї виходить священик в епітрахилі і фелоні і вводить її у храм. Тут він читає молитву, закликаючи на новоодружену благословення Боже і благаючи Господа прикрасити її голову красою, приємною Йому. Після молитви священик благословляє голову новоодруженої і покриває її покривалом (хусткою).

На початках християнства після вінчання молодята ще вісім днів не були чоловіком і дружиною. Вони носили на собі вінці, які тоді були не металеві (позолочені чи срібні), а плелись з квітів. Восьмого дня приходили знову у храм, і над ними читалась відповідна молитва на зняття вінців, і тільки тоді їм дозволялось вступати в сімейні стосунки.
(Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.)

Вінчальний календар на 2011 рік

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЦЕРКОВНІ СВЯТА на 2011 рік

Великі і дванадесяті свята.
7 січня (25 грудня за ст.ст.) - Різдво Христове
14 січня (1 січня за ст.ст.) - Обрізання Господнє і свт.Василія Великого
19 січня (6 січня за ст.ст.) - Хрещення Господнє або Богоявлення
15 лютого (2 лютого за ст.ст.) - Стрітення Господнє
7 квітня (25 березня за ст.ст.) - Благовіщення Пресвятої Богородиці
17 квітня (4 квітня за ст.ст.) - Тиждень Ваїй, Вхід Господній у Єрусалим
24 квітня (11 квітня за ст.ст.) - Пасха для Господа, Світле Христове Воскресіння
2 червня (20 травня за ст.ст.) - Вознесіння Господнє
12 червня (30 за травня ст.ст.) - День Святої Трійці або П'ятидесятниця
7 липня (24 червня за ст.ст.) - Різдво Іоанна Предтечі
12 липня (29 червня за ст.ст.) - Святих перв.апостолов Петра і Павла
19 серпня (6 серпня за ст.ст.) - Преображення Господнє
28 серпня (15 серпня за ст.ст.) - Успіння Пресвятої Богородиці
11 вересня (29 серпня за ст.ст.) - Усікновення глави Іоанна Предтечі
21 вересня (8 вересня за ст.ст.) - Різдво Пресвятої Богородиці
27 вересня (14 вересня за ст.ст.) - Воздвиження Хреста Господнього
14 жовтня (1 жовтня за ст.ст.) - Покров Пресвятої Богородиці
4 грудня (21 листопада за ст.ст.) - Введення у храм Пресвятої Богородиці

Церковні пости
Багатоденні пости:
Великий піст - з 7 березня по 23 квітня (22 лютого - 10 квітня ст.ст)
Петрів піст - з 20 червня по 11 липня (7 червня - 28 червня ст.ст)
Успенський піст - з 14 серпня по 28 серпня (1 серпня - 15 серпня ст.ст)
Різдвяний піст - з 28 листопада по 6 січня (14 листопада - 24 грудня ст.ст)
Одноденні пости:
Середа і п'ятниця, за винятком суцільних седмиць і Святок.
Водохресний святвечір (навечір'я Богоявлення) - 18 січня (5 січня за ст.ст.)
Усікновення глави Іоанна Предтечі - 11 вересня (29 серпня за ст.ст.)
Воздвиження Хреста Господнього - 27 вересня (14 вересня за ст.ст.)

Суцільні седмиці
Святки - з 7 по 17 січня (25 грудня - 4 січня ст.ст.)
Митаря і фарисея - з 13 лютого по 19 лютого (6 лютого - 10 квітня ст.ст)
Сирна (масляна) - з 27 лютого по 5 березня (14 лютого - 20 лютого ст.ст)
Великодній (Світла) - з 24 квітня по 30 квітня (11 квітня - 17 квітня ст.ст)
Троїцька - з 12 червня по 18 червня (30 травня - 5 червня ст.ст)