Храм Св. ЄвхаристіїУ давньому Домініканському костелі з 1997 p. було відновлене богослужіння як у храмі Св. Євхаристії Української Греко-Католицької Церкви. У формах зрілого бароко постав цей храму ХVIII ст. на місці давнього готичного костелу. Протягом століть хоронителем храму був Чудотворний скульптурний образ Матері Божої Яцкової (тепер у Кракові), відомий у кількох копіях.
Текст з путівника "Львів Сакральний", 2001, ISBN 966-547-022-1
Пам'яткою, яка презентує архітектуру бароко у Львові, є монументальна споруда домініканського костелу. Автором проекту був талановитий архітектор і фортифікатор, комендант Кам'янець-Подільської фортеці Ян де Вітте. Будівництво розпочалося у 1749 р. До 1764р. його вів Мартин Урбанік, потім Христофор Мурадович. Фасад завершив у 1792-1798 рр. Клеменс Фесінгер. Домініканський костел — одна з найграндіозніших споруд у львівській архітектурі XVIII ст. Його могутній купол у контрасті з вежею Корнякта творить своєрідний орієнтир у панорамі міста. При центричній композиції плану архітектор досягнув досконалого і неповторного об'ємно-просторового вирішення інтер'єра. Споруда в плані еліпсовидна з прямокутним вівтарем і притвором. Центральний об'єм оточений радіальне розташованими каплицями. Над ними здіймається еліптичний купол, який підтримують вісім пар колон. Внутрішнім колонам світлового барабана відповідають зовнішні, на яких лежить антаблемент. Енергійно потрактовано головний фасад з вигнутими лініями порталу; сильно розвинений карниз і розірваний фронтон порталу надають йому динаміки і експресії. Цьому сприяє і скульптура на фронтоні, виконана у різноманітних ракурсах. Величавістю і урочистістю вражає інтер'єр святині з динамічним наростанням висотного простору. Висотну динаміку підкреслюють колони і пілястри. Тут у синтезі з архітектурою виступають скульптура і декоративна різьба. Підкупольний простір увінчують 18 дерев'яних статуй роботи львівських скульпторів другої половини XVIII ст. Головний вівтар прикрашають чотири дерев'яні фігури апостолів долота Матвія Полейовського.
(В.Вуйцик. У вирі форм та ліній бароко. З книги: Львівщина: історико-культурні та краєзнавчі нариси.- Львів: Центр Європи, 1998.- С.131).
Чи не найвідоміший напис у Львові ми бачимо над порталом колишнього Домініканського костелу, а тепер греко-католицької церкви Пресвятої Євхаристії. Ченці-домінікани прибули до Львова ще за часів князя Лева, який, запрошуючи їх, хотів догодити своїй дружині, угорській принцесі Констанції, котра була католичкою. Новоприбулі ченці облаштувалися на місці колишнього князівського палацу. Домінікани перекладається латиною ще як Domini cannes (доміні каннес), тобто Господні пси. Їхній символ на фасаді храму -- пес зі смолоскипом у зубах, який лежить на Святій Біблії і охороняє її. Існує також легенда, що матері Домініка Гусмана, засновника ордену, кола вона була вагітна, з'явився ангел Господній і сповістив: "Ти народиш смолоскип, який спалить ворогів святої віри".
У середині XVIII століття на місці свого колишнього готичного храму домінікани збудували чудовий бароковий ансамбль із величним написом: "Soli Deo honor et gloria" -- "Лише Богові честь і слава".
